Інвестиції потраплять під заставу
Ріст конкуренції на ринку кредитування підштовхне банки до співробітництва з інвестфондами. Пайовики виявляться тільки у виграші.
Кредит під заставу цінних паперів
Споконвічна проблема будь-якої людини й тим більше інвестора полягає в тому, щоб розрахувати яку суму необхідно залишити «в кишені» на непередбачені випадки життя. Реалії такі, що точно її спрогнозувати практично неможливо - життя звикло підносити сюрпризи. З іншого боку, навіщо тримати в панчосі велику суму, що могла б приносити дохід.
Найбільш доступними інструментами заробітку останнім часом стають цінні папери інвестиційних фондів. І хоча власниками інвестиційних сертифікатів є не більше 1% населення України, проте помітна тенденція до росту їхньої кількості. До того ж, даний фінансовий інструмент широко використовується у світовій практиці. У сусідній Росії кредитування під заставу паїв Піфів надається ще з 2004 року. Тому вітчизняні банки також починають цікавитися можливістю кредитування під заставу цих паперів.
Мабуть, першою фінансовою установою, що офіційно заявили про таку можливість, стала Дельта Банк. Він готовий видавати кредити під заставу цінних паперів інвестиційних фондів під керуванням КУА Дельта Капітал. Номінальна вартість одного сертифіката становить 1 тис. грн. Є й інші банки, які готові піти на такий крок, однак розробленими й масово впровадженими схемами похвастатися поки ніхто не може.
Пов’язані одним кредитом
Експерти відзначають, що подібні кредити можуть надавати лише банки, багатобічно зв’язані з компаніями по керуванню активами. Це пояснюється декількома причинами. Основні ризики пов'язані з високою мінливістю вартості активів інвестиційного фонду, що не в такому ступені властива нерухомості або автомобілю. Приміром, у випадку істотного падіння вартості активів, вартість паперів може виявитися нижче номінальної, що принесе його власникові збитки й не зможе покрити суму кредиту. Тому, мабуть, щоб знизити свої ризики, банки можуть видавати кредит не на всю номінальну вартість паперів, а лише на її частину. По оцінці директора по продажах КУА ПІО ГЛОБАЛ Україна Геннадія Зорі, з погляду банку, вона могла б бути близько 60-70%. «Питання прийняття в забезпечення цінного папера банком - це питання оцінки банком ризику її емітента й ліквідності», - додає він.
Головною же причиною більш перспективного співробітництва саме зв'язаних структур є необхідність «заморозити» цінні папери або іншими словами не допустити продажу позичальником своїх паперів до погашення ним своєї заборгованості. Взяти на себе ризик видавати кредити під заставу інвестсертифікатів легше банку, що є зберігачем активів цього інвестфонда, тому що він має можливість оперативно відслідковувати вартість цих активів і відповідно керувати своїми ризиками. «Якщо мова йде про відкриті фонди, то тут існують свої складності. У банків виникнуть труднощі зі стягненням заборгованості, оскільки інвестсертифікат може бути пред'явлений до викупу тільки КУА. Оптимально для банку було б, якщо в нього відкритий рахунок інвестора в цінних паперах і цей же банк дає йому кредит - тоді простіше контролювати стан рахунку і його динаміку», - пояснює Геннадій Зоря.
Авантюри чреваті крахом
Таким чином, кредитування під заставу паперів інвестфондів хоча й трохи заморочливе заняття для банку, але досить привабливо для інвесторів. Для банкірів такі продукти більше прийнятні з погляду ризику, ніж кредитування без застави, однак поки уступають іпотечному й автокредитуванню. Проте, експерти прогнозують, що масово дана послуга з'явиться на ринку із загостренням конкуренції на ринку кредитування, а також більш широким поширенням інвестиційних продуктів серед населення. Тобто, тоді, коли даний продукт можна буде просувати в маси, а не обмежуватися штучними продажами. І хоча, крім Дельта Банку, ряд фінансових установ також уже встигли розробити подібні схеми, далі банки поки не рушили.
У той же час, фінансисти відзначають, що на тлі високої прибутковості інвестфондів, з'являється спокуса зворотної операції: одержання кредиту, який би потім використовувався для покупки паперів фондів. Хоча в ряді випадків це може й виявитися вигідним, переважна більшість фондовиків настійно рекомендують обходити стороною подібні авантюри.
Адже затримка з ростом прибутковості або ж корекція вартості активів фонду може привести як до відсутності коштів на внесення чергового платежу по позиці, появи штрафних санкцій, так і неможливості погашення кредиту в цілому. Адже фондовий ринок - це не депозитний внесок і розраховувати на фіксований щомісячний дохід на ньому не доводиться. Тому керуючий директор КУА Драгон Эсет Менеджмент Дмитро Ісупов не рекомендує вкладати у фонди останні гроші, а грамотно диверсифікувати свої інвестиції.
Автор: Андрій Франко
Спонсори:
Додати коментар
Коментарів: 0
Додаткова інформація по даній темі:
|
